Шкіра є популярним матеріалом для одягу, аксесуарів та меблів завдяки своїй міцності, естетичній привабливості та універсальності. Зокрема, натуральна шкіра відома своєю якістю та довговічністю. Однак не вся натуральна шкіра однакова, і існує кілька сортів та методів тестування, які слід враховувати при оцінці її якості.
Лісова шкіра є другою за якістю шкірою після натуральної. Її виготовляють шляхом видалення зовнішнього шару шкіри, який зазвичай має дефекти, а потім шліфування та обробки поверхні. Це призводить до гладкого, однорідного вигляду, який менш схильний до подряпин і плям, ніж натуральна шкіра. Лісова шкіра також більш гнучка та зручна у використанні, ніж шкіра нижчої якості.
Існує кілька сортів шкіри верхнього шару, які залежать від якості шкіри та методів обробки, що використовуються. Найвищий сорт відомий як «шкіра з повним верхнім шаром», яка виготовляється зі шкіри найвищої якості та має найбільш рівномірний малюнок волокон. Цей сорт зазвичай використовується для предметів розкоші, таких як високоякісні шкіряні куртки та сумки.
Наступний сорт відоме як «шкіра з корекцією верхнього зерна», яка виготовляється зі шкір з більшою кількістю дефектів та вад. Ці недоліки виправляються за допомогою процесу шліфування та штампування, що створює більш однорідний вигляд. Цей сорт зазвичай використовується для шкіряних виробів середнього класу, таких як взуття та гаманці.
Найнижчий сорт шкіри верхнього ворсу відомий як «спилок», який виготовляється з нижнього шару шкіри після видалення верхнього ворсу. Цей сорт має менш однорідний вигляд і часто використовується для дешевших шкіряних виробів, таких як ремені та оббивка.
Для оцінки якості шкіри верхнього шару можна використовувати кілька методів тестування. Одним з найпоширеніших є «тест на подряпини», який передбачає подряпання поверхні шкіри гострим предметом, щоб побачити, наскільки легко вона пошкоджується. Високоякісна шкіра верхнього шару повинна мати високу стійкість до подряпин і не повинна мати значних пошкоджень.
Іншим методом тестування є «тест краплею води», який передбачає нанесення невеликої краплі води на поверхню шкіри та спостереження за її реакцією. Високоякісна шкіра верхнього шару повинна поглинати воду повільно та рівномірно, не залишаючи плям чи плям.
Зрештою, для визначення справжності шкіри верхнього шару можна використовувати «тест на горіння». Це передбачає спалювання невеликого шматочка шкіри та спостереження за димом і запахом. Справжня шкіра верхнього шару матиме характерний запах і білий попіл, тоді як штучна шкіра матиме хімічний запах і чорний попіл.
На завершення, натуральна шкіра – це високоякісний матеріал, який можна оцінити за якістю та методами обробки. Для оцінки її якості можна використовувати різні методи тестування, включаючи тест на подряпини, тест на краплі води та тест на горіння. Розуміючи ці методи оцінювання та тестування, споживачі можуть приймати обґрунтовані рішення під час купівлі виробів зі штучної шкіри.
Час публікації: 07 березня 2023 р.